Вихавтелі:

Сан. няні:

Тема. Веселі пригоди квочки з курчатами.

Мета: продовжувати вчити малят впізнавати та правильно називати кольори, маніпулювати з предметами; вправляти у ходьбі по масажній доріжці, удосконалювати вміння виконувати основні рухи, орієнтуватися у просторі; продовжувати вчити дітей малювати пальчиком; розвивати мислення, зорову пам’ять, фонематичний слух, дрібну моторику рук, тактильні відчуття, емоційну чутливість та естетичний смак; стимулювати пізнавальний інтерес до природного довкілля; виховувати доброзичливість, самостійність.

Підготовка дітей: спостереження за квочкою та курчатами на подвір’ї, розглядання ілюстрацій із зображенням свійських птахів, дидактичні ігри із сенсорного виховання.

Матеріал: костюми Квочки, курчат, Півника, квіти-банти та метелики на гумці, штучні квіти, обруч, до якого прив’язані стрічки з квітами, макети Сонця та дерева, прищіпки, відерця за кількістю дітей, різноколірні кришечки, кільця, жовта гуаш, вологі серветки, паперові силуети тарілок, масажна доріжка, цукерки, магнітофон.

Хід заняття

Декорація – квітуча галявина. До неї прокладена масажна доріжка.

Під веселу музику Квочка (вихователь) заводить до кімнати курчат (дітей), проходить з ними по масажній доріжці.

Квочка.

Ко-ко-ко!

На галявину йдемо.

Ко-ко-ко!

Гратися там будемо.

Далі діти виконують рухи, що відповідають словам вихователя.

Нумо, діточки, малі,

Вгору крильця підняли,

Низько-низько нахилились,

Із струмочка гарно вмились.

А тепер присіли, встали,

Посміхнулись, заспівали:

Пік-пік-пік.

Вихователь підводить дітей до макета Сонечка. На ньому з одного боку Сонце зображене сумним, з іншого (зворотного) – веселим.

Квочка. Курчата, кого це ми зустріли? (Сонце).

               Яке воно? (Кругле, жовте, сумне).

               Як ви гадаєте, чому Сонечко сумне? (Бо у нього немає промінців).

               Давайте подаруємо йому промінці.

Малята прищіплюють прищіпками до макета Сонця. Вихователь повертає його до дітей іншим боком.

Квочка. Яке тепер Сонечко? (Веселе, усміхнене, радісне, тепле).

                Любе ясне Сонечко

                Вдячно нам сміється,

                І під Сонечком курчатам

                Весело живеться.

                Ко-ко-ко!

                За мною йдіть, маленькі,

                На галявині сідайте,

                Свою квітку обирайте.

Діти йдуть за вихователем на галявину, прикрашену різнобарвними квітами, де кожний знаходить квітку такого ж кольору, що й квітка-бант на його правій руці.

Квочка. Ко-ко-ко! Що це так приємно пахне? (Квіти).

               Давайте заплющимо очі і понюхаємо квіти.

Малюки виконують дихальну вправу.

Квочка. А тепер програємо, зерняток назбираємо.

На галявині розсипані різноколірні кришечки. Малята збирають їх відповідно до кольору свого відерця.

Всі курча, як могли,

Добре лапками гребли.

І тому в м’якій землі

Черв’ячків собі знайшли.

Діти із зібраних кришечок викладають черв’яків, порівнюють їх за кольором.

Квочка. Ко-ко-ко! Погляньте, дітки, якого я знайшла черв’ячка (показує іграшку). Пограємося з ним?

Малята надягають на іграшку різноколірні кільця. Тим часом за макетом дерева ховається Півник.

Півник. Ку-ку-рі-ку!

Квочка. Хто це пісеньку таку співає? (Півник).

               Погляньте, малята , яка в нього шия довга, хвостик пишний, борода, як маків цвіт…Та, здається, з Півником щось трапилося. Півнику, що з тобою?

Півник.

Я Півник, гарний співунець,

Червоний маю гребінець.

Встаю я рано на зорі,

Співаю голосно пісні.

До вас я хочу на лужок,

Та от застряг поміж гілок.

Квочка. Допоможемо Півникові? (Так).

Діти розв’язують стрічки («гілочки»), якими Півник прив’язаний до дерева.

Півник. Дякую, що врятували мене.

Діти запрошують Півника до гри.

Дидактична гра «Посади метелика на квітку».

Квочка. Ось метелики чудові – всі гарненькі, кольорові.

               Прилетіли на лужок, заблукали між квіток.

Вихователь дає кожному кольорового метелика, стає в центрі обруча, піднімає його та повільно обертається навколо себе, а діти, одягнувши метелика на ліву руку, шукають стрічку з квіткою такого ж кольору. Потім міняються метеликами. Гра повторюється двічі-тричі.

Квочка. Малята, загадаємо Півнику загадку?

Курча. Хто пухнасті та жовтенькі,

             Наче сонечка маленькі?

             Скрізь відшукують зернята

             Гарні, чепурні…

Півник. Та це ж ви, курчата!

Квочка. А ти, Півнику, хочеш зернят?

Півник. Так, я сьогодні ще не снідав.

Квочка. От і добре, ми тебе зараз нагодуємо.

Діти малюють пальчиком на паперових тарілках зернятка для Півника. Півник, «поївши», дякує і пригощає курчат «жучками» (цукерками).

Квочка.

Весело погралися,

Ще й порозважалися,

З’їли чорного жука,

Дощового черв’яка.

А тепер додому час,

Зачекалися там нас.

ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ

Пальок М.В.